- 1-866-761-6578 | © Copyright 2007 Inc.
- About Us
- Return Policy
- FAQs
- Privacy
- Contact Us
- Affiliates
- Our Staff
One percent of every order helps fund research on canine and feline diseases.
Learn more »
Антисептичний метод боротьби з інфекцією ранової дав блискучі результати і дуже швидко знайшов широке застосування у всіх країнах. Незабаром, проте, виявилися деякі недоліки в методі Лістер: виявилося подразнюючу дію карболової кислоти на рани; пов'язка викли-налу подпарінаніе і екземи шкіри на місці її накладення; мали місце випадки отруєння людей повітрям, насиченим розпорошеним розчином карболової кислоти та ін Це почасти послужило приводом до введення в хірургічну практику, починаючи з 1888 р., асептичного методу, протиставленого антисептичному.
Під асептикою в старому її уяві розуміли попередження проникнення мікробів в рану шляхом знищення їх на предметах, що стикаються з поверхнею рани, високою температурою, без використання хімічних засобів. Прихильники асептики (Бергман і ін) заперечували значення повітряної інфекції. Головну небезпеку, на їхню думку, представляє контактна інфекція, яку легко вбити на предметах, що стикаються з раною (інструментах, шовні та перев'язувальні матеріали), фізичними методами стерилізації. Вони повністю відмовилися від застосування антисептичних засобів. Помилковість їх поглядів не сповільнила позначитися в імперіалістичну війну 1914 р., коли антисептика була повернена на своє місце і піддалася лише удосконалення на базі нових даних науки.